Сайт в режимі тестування та наповнення. Стара версія доступна за посиланням: old.sumylis.gov.ua

Сумське обласне управління
лісового та мисливського господарства

Офіційний вебсайт

(0542) 77 05 32

sekretar@sumylis.gov.ua

З історії управління

Літопис Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства розпочався з 1949 року.

4 травня Рада Міністрів УРСР прийняла постанову № 1076 «Про організацію додаткових обласних управлінь», 7 травня Міністерство лісового господарства СРСР видало наказ № 323 «Про організацію додаткових обласних управлінь на території УРСР», а 6 липня Міністерство лісового господарства УРСР – наказ № 192 «Про організацію додаткових обласних управлінь».

На основі цієї постанови і наказів по Харківському обласному управлінню лісового господарства видано наказ № 257 від 16 серпня 1949 року про виділення із його складу Сумського обласного управління лісового господарства і лісозаготівель станом на 1 липня 1949 року.

До складу управління ввійшло дванадцять лісгоспів: Глухівський, Конотопський, Краснопільський, Кролевецький, Лебединський, Охтирський, Роменський, Середино-Будський, Сумський, Тростянецький, Шосткинський і Ямпільський, у постійне користування яким було надано 276,1 тис. га земель лісового фонду.

Першим керівником Сумського обласного управління лісового господарства і лісозаготівель було призначено Чернікова Степана Івановича, який працював на цій посаді до 1958 року. На жаль, його фото не збереглося в доступних архівах.

Післявоєнні роки були дуже складними. Відбудова народного господарства вимагала значних матеріальних і фінансових ресурсів. Акцент в організації діяльності лісгоспів робився на організації лісозаготівель і забезпечення народного господарства деревиною. В першу чергу поставці рудничного стояка на шахти Донбасу, а також створення полезахисних лісових смуг.

У 1950 році до складу управління було включено Лебединську лісозахисну станцію, три державні лісові розсадники (Сумський, Роменський і Конотопський), бересклетове господарство в складі Глухівського лісгоспу і дванадцять цехів утилізації, на базі яких були організовані цехи з переробки низькосортної деревини і випуску товарів широкого вжитку з деревини та інших продуктів лісу.

З 1953 по 1958 рік Сумське обласне управління лісового господарства і лісозаготівель підпорядковувалось Сумському обласному управлінню сільського господарства Міністерства сільського господарства УРСР.

З грудня 1959 року управління було виведене з підпорядкування обласного управління сільського господарства і працювало як самостійна організаційна структура з підпорядкуванням Головному управлінню лісового господарства і лісозаготівель при Раді Міністрів УРСР.

На початку 1960 року Сумське обласне управління лісового господарства і лісозаготівель очолив Коржанівський Юрій Сергійович, який працював на цій посаді до кінця 1968 року.

У цей час підприємства управління провели велику роботу зі створення лісів на еродованих землях, тих, які не придатні для ведення сільського господарства, побудовано і благоустроєно центральні садиби Глухівського, Конотопського, Кролевецького, Лебединського, Охтирського, Роменського лісгоспзагів та центральний офіс обласного управління лісового господарства і лісозаготівель. Організовано ведення мисливського господарства як окремого виду діяльності у структурі лісового господарства.

З січня 1969 року на посаду начальника управління призначено Парасенка Миколу Андрійовича, який до цього працював директором Шосткинського лісгоспзагу. На цій посаді він працював до травня 1985 року.

У ті роки проведена велика робота з освоєння лісосічного фонду, побудовані нові нижні склади з потужною розвантажувально-навантажувальною технікою, нового розвитку набула лісохімія, побічні користування лісом, започатковано сувенірне виробництво. За вагомий особистий внесок у розвиток лісового господарства і лісопромислового виробництва, високу професійну майстерність Указом Президії Верховної Ради УРСР від 18.01.1983 року Парасенку М.А. присвоєно звання «Заслужений лісівник УРСР».

З червня 1985 по березень 2000 року посаду начальника управління обіймав Саєнко Володимир Данилович, який до цього очолював Краснопільський лісгоспзаг.

Забезпечуючи невиснажливе ведення лісового господарства, у цей період велика увага надавалася капітальному будівництву, спорудженню об’єктів соціальної інфраструктури, значно розширене побічне користування, побудовані цехи переробки деревини в Краснопільському, Шосткинському, Роменському, Сумському лісгоспзагах.

Значно активізувалася спортивно-оздоровча робота. Футбольний клуб «Явір» на базі Краснопільського лісгоспзагу пройшов шлях від аматорського до команди майстрів першої ліги.

Указом Президента України від 16.09.1997 року № 1017/97 Саєнку В.Д. присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства України».

З квітня 2000 по квітень 2001 року керівником Сумського державного лісогосподарського об’єднання «Сумиліс» працював колишній директор Свеського лісгоспзагу Махіборода Валентин Костянтинович.

У ті роки тривало подальше нарощування потужностей з переробки деревини. У лютому 2004 року, коли Махіборода В.К. знову очолював державне підприємство «Свеське лісове господарство», Указом Президента України № 230 від 26.02.2004 року йому присвоєно звання «Заслужений лісівник України».

З 22 травня 2001 року і донині керівником державного управління лісового та мисливського господарства (така нова назва управління) працює Чигринець Віктор Петрович – кандидат сільськогосподарських наук, Заслужений працівник сільського господарства України (Указ Президента України від 17.09.2009 р. № 749/2009), повний кавалер ордена «За Заслуги».

На всіх напрямках лісогосподарського виробництва відбулися і тривають масштабні позитивні зміни: у кожному лісгоспі створені базові лісові розсадники, побудовані теплиці з крапельним і туманним поливом, налагоджено відеонагляд за лісовими масивами, прокладено сотні кілометрів лісових доріг з твердим покриттям, на лісозаготівлях використовуються автопоїзди з самонавантаженням деревини, запущено три потужні лінії первинної переробки деревини, організовано сушку пиломатеріалів, опалення виробничих і адміністративних приміщень за рахунок використання в котельнях відходів лісопиляння, облаштовано 193 гектари вольєрів для розведення мисливських тварин, проведена велика робота зі створення належних виробничих і санітарно-гігієнічних умов праці, забезпечено високу економічну ефективність виробництва, що дає можливість ефективно і результативно розв’язувати соціальні питання трудових колективів, розраховуватись з державою за податками і зборами.