logoСУМСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ ЛІСОВОГОlogo
ТА МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ

Святині рідного краю: урочище «Образ»

Враженнями від побаченого і почутого біля джерела в урочищі «Образ», що знаходиться в лісових масивах Велико-Бобрицього лісництва Краснопільського лісгоспу, поділився редактор Краснопільської районної газети «Перемога» Олександр Моцний.

П’ЯТА КАПЛИЧКА ЗА ЧОТИРИСТА РОКІВ

Мабуть, немає в районі людини, яка б бодай раз не чула про урочище «Образ», не була там, не пила цілющої води із місцевої криниці, не занурювалась у прохолодну купіль. Але навіть щоденне відвідування «Образу», на жаль, не гарантує нам знання повної історії цього унікального місця та легенд, пов’язаних з ним. А їх за понад чотириста років назбиралося багато. Приміром для себе відкрив багато нового під час останніх відвідин урочища і спілкування з тими, хто доклав і докладає багато зусиль для відновлення багатовікової історії урочища, зрештою і для відновлення історичної справедливості.

МІСЦЕ, ЩО ЗЦІЛЮЄ ДУШУ І ТІЛО

На момент приїзду в урочище «Образ» тут малолюдно – явище рідкісне, адже на вихідних, кількість паломників інколи йде на тисячі. Біля каплиці нас привітно зустрічає отець Роман, який щодня приїздить сюди із Гребениківки. Використовуючи вільну хвилину, отець робить екскурсію урочищем, розповідаючи іноді дивовижні речі.

— Це місце є унікальним в першу чергу для молитви. Люди йдуть сюди, щоб охрестити дітей, приймають таїнство хрещення дорослі, тут вінчаються. Науково доведено, що тутешня вода справді містить цілющі властивості. Всі випадки зцілення документуються. – повідує отець Роман. — А ще люди звертаються до Святого Миколая з різними проханнями, просять спокою і миру в родинах. Ми раді, що Святий Миколай допомагає тим, хто просить, тож постійно звершуємо молебні, богослужіння.

Отець Роман вбачає у відновленні восени минулого року дерев’яної каплички і відновлення історичної справедливості, адже це вже п’ятий храм з тих, які стояли на цьому місці за останні чотириста років. Останнього зруйнували у 1946 році, але перед тим, як зруйнувати каплицю, лісівники на свій страх і ризик, заховали срібну ікону Святого Миколая в криниці, де вона знаходиться й сьогодні, наділяючи воду цілющими властивостями.

— З історії знаємо, що понад триста років йшли сюди люди молитися, а в хресних ходах до урочища «Образ» брало участь до семи тисяч чоловік, — пригощаючи цілющою водою біля криниці, продовжує розповідь отець Роман. — Не може не радувати, що кількість паломників з кожним днем збільшується. Люди не лише йдуть по воду і помолитися, а й дарують ікони для храму. Останнім часом їх кількість так збільшується, що вже прошу підписувати ікони, щоб історія зберегла імена дарувальників. Нещодавно один чоловік із Сум подарував ікону, якій біля двохсот років.

Скажу чесно – лише за кілька хвилин знайомства отець відкрив особисто для мене багато цікавого. Приміром, чи знаєте ви, як розрізнити український стиль писання ікон від неукраїнського? Виявляється, українські богомази зображали святих з блакитними очима, тоді, як у представників грецьких іконописців усі святі – кароокі. Хіба не дивовижно? Але це тільки початок відкриттів того дня.

ПОКРОВИТЕЛЬ УРОЧИЩА, ХРАНИТЕЛЬ ЛЕГЕНД

Людство, на превеликий жаль, ділиться на тих, хто дарує, жертвує і тих, хто не гребує зазіхнути на чуже. Само собою виникає питання – невже не було спроб нечесних людей зазіхнути на ті ж самі ікони?

— Це місце не охороняється людьми, але воно знаходиться під покровительством святого Миколи Чудотворця. Якщо ви прийшли з добром у серці, то це святе місце допоможе вам зцілитися, а якщо із злими намірами – кари не уникнути, відповідає отець Роман і в продовження теми повідує про грішників, які посягнули на одну з ікон, але від кари не втекли, за кілька кілометрів потрапили у автомобільну аварію, а вкрадена ікона знову повернулась на своє місце.

Не менш цікава історія про двох заблукалих в цих лісах дітей. Ніч вони провели в урочищі «Образ», а вранці їх знайшли на дорозі, що вела від храму. На питання дорослих, як вони самі провели ніч, діти спокійно відповіли, що вони були не самі – до них прийшов сивий дідусь, нагодував, дав води, а потім вивів на дорогу. Що ж то був за дідусь? – не відступали дорослі. І діти одностайно вказали на ікону Святого Миколая – саме цей дідусь і був з ними.

Можна по різному ставитись до легенд, якими за століття обросло урочище, але категорично заперечувати їх не варто. Переконаний в цьому і лісничий Великобобрицького лісництва Ігор Козловський. Пам’ятаєте розповідь про лісівників, які у післявоєнний час врятували від знищення ікону Миколи Чудотворця? Хіба не є відновленням історичної справедливості, що через десятки років саме лісівники взялися за відновлення урочища?

— Сама ідея відновлення цих місць з’явилась у 2005 році, на той час все навколо поросло бур’янами, — розповідає Ігор Миколайович. – Коли взялись за облаштування криниці, без проблем вдалось зняти лише кілька верхніх брусів зрубу, а далі безсилою виявилась навіть техніка. Під час робіт випадково в криницю упав лом і на дні об щось дзенькнув. Коли викачали воду, прибрали двометровий шар багнюки були вражені – дно криниці ідеально вимощене дубовими брусами. Поверхня наскільки рівна, що можна в більярд грати. Майстрів, які робили цей шедевр кількасот років тому, інакше, як чарівниками, не назвеш. Крапля за краплею йшли відновлювальні роботи, а у 2016 році начальник Сумського ОУЛМГ Віктор Чигринець прийняв рішення про повне відновлення урочища «Образ».

Як і отець Роман, Ігор Козловський радіє збільшенню кількості паломників, сприяє цьому і включення урочища до туристично-паломницьких маршрутів Україною. Серед жителів району і області біля джерела можна зустріти навіть іноземців. Ігорю Миколайовичу свого часу поталанило познайомитись тут з канадською родиною, яка повідала дивовижну історію свого роду, що вцілів саме завдяки дивовижному випадку, що ще у 18 столітті стався біля не менш дивовижного джерела.

Так от, у середині 18 століття далекий пращур канадців перебував на гренадерській службі і мав доставити до адресата посилку – шкатулку від графа Шувалова. Навколишні ліси тоді мали погану славу через засилля в них розбійників. В їхню засідку й потрапив кортеж. З усіх супроводжуючих цінний вантаж вижив лише герой нашої оповідки, від вірної смерті якого врятував масивний дідів хрест, який прийняв увесь удар на себе. Прийшовши до тями, чоловік побачив перед собою монашок, які й повідали, що знайшов його непритомним місцевий батюшка. Святий отець після зустрічі з чоловіком був не багатослівним, але вимовив: «Тобі, синку, гренадерську службу треба кинути. Вашому роду навчати або лікувати потрібно». Також батюшка вказав на схований в лісі віз, закиданий розбійниками хмизом, де гренадер знайшов ту саму шкатулку графа Шувалова, яку мав доставити – розбійники її просто не помітили. На прощання святий отець попередив чоловіка, що його роду загрожує знищення, якщо він не залишить рідні місця. Чоловік дослухався порад священика, відмовившись від блискучої військової кар’єри, яку йому обіцяли за відмінну службу. Пізніше нащадки гренадера, що послухали пророцтва й емігрували з України, живуть і нині і щороку приїздять в урочище «Образ». В їх роду переважають медики і освітяни, а легенду про пророцтво передають з покоління в покоління. А що ж сталося з тими, хто залишився в Україні? Всі вони загинули під час страшного голодомору 30-х років.

ДЕРЕВ’ЯНА АРХІТЕКТУРА – ЯК ГЕНЕЗИС УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Якщо хтось з Вас збирається найближчим часом відвідати урочище «Образ», зверніть, будь-ласка , увагу на великі плакати, що розміщені навколо каплиці. На них ви побачите рідкісні фото унікальних дерев’яних храмів Слобожанщини, які не дожили до нашого часу. Вдумайтесь: у 1926 році їх було близько 800 у нашому регіоні, сьогодні в книзі «Храми Сумщини» мова йде лише про 12. З ініціатором виставки, архітектором Володимиром Биковим ми зустрічаємось біля каплички, за проектом якого вона збудована.

— Ми звертаємо сьогодні особливу увагу саме на дерев’яну архітектуру, як одну з основних генезисів українського народу, — розповідає Володимир Борисович. — Саме в побудові дерев’яних храмів передавався національний колорит, неповторність нації. Подібної архітектури у світі створено не було. На жаль, першими в боротьбі з нашими національними традиціями були знищені саме дерев’яні храми. Ця тема не має бути забута і не випадково ми розгорнули цю фотовиставку біля дерев’яного храму в урочищі «Образ», щоб ще раз показати, що цієї архітектурою, з дерев’яними церквами відроджується і наша національність. Ми повинні говорити не лише про державний устрій, а й про той генетичний фонд, що передається із покоління в покоління. На мою думку, в країні, в області потрібно створювати програми не лише по збереженню, а й відновленню відповідної унікальної архітектури, аналогів якої немає у світ.

Хіба з такими аргументами посперечаєшся?

О. МОЦНИЙ.










Актуально:

Микола Клочко: Той, хто працює, вартий своєї нагороди

вер. 18, 2017
Море оплесків, щирих побажань та квітів – саме так можна охарактеризувати…
Читати далі...

Анонси:

Щоб тихе полювання було безпечним

вер. 21, 2017
Основні поради, які знадобляться навіть досвідченому грибнику. Грибна пора у…
Читати далі...

Події:

Краснопільські лісівники ділилися досвідом вирощування дуба

вер. 20, 2017
На базі Краснопільського лісгоспу відбувся семінар для головних лісничих…
Читати далі...

Новини лісгоспів:

У Конотопському лісгоспі новий керівник

вер. 19, 2017
Конотопський лісгосп Сумського ОУЛМГ тепер з директором. 18 вересня на цю…
Читати далі...